Ібаракі-кен

Ібара́кі (яп. 茨城県; Ібаракі-кен; ібар. いばらぎけん, Ібараґі-кен/えばらぎけん, Ебараґі-кен) — кен у реґіонови Канто, острӱв Хоншу, Японія. Є на берегови Тихого океана, знама свойым розвоём, технолоґічностёв и интересным діалектом.

Ібаракі-кен
flag of Ibaraki prefecture
Є єдным из	префектура Японії
Часть од	Регіон Канто
Назва каною	いばらきけん
Архіви зберігаються у	Ibaraki Prefectural Museum of History
Названо на честь	Ibaraki district
Гімн	Ibaraki Kenmin no Uta
Держава	Японія
Столиця	Міто
Адміністративна єдинка	Японія
Часовий пояс	UTC+9, Японський стандартний час
Асоційований виборчий округ	Ibaraki at-large district, Ibaraki 1st district, Ibaraki 2nd district, Ibaraki 3rd district, Ibaraki 4th district, Ibaraki 5th district, Ibaraki 6th district, Ibaraki 7th district
Територія перекривається з	Провінція Хітачі
Географічні координати	36°20′30″N 140°26′49″E
Геодані	Data:Japan/Ibaraki.map
Найвысша точка	Ямидзо
Посада голови уряду	governor of Ibaraki Prefecture
Керівник виконавчої влади	Масару Хасимото, Kazuhiko Ōigawa
Виконавча влада	Ibaraki prefectural government
Законодавчий орган	Ibaraki Prefectural Assembly
Організаційно-правова форма	ординарные местные государственные организации
Кількість населення	2 862 372
Адміністративно-територіально поділяється на	Міто, Хітачі, Цучіура, Коґа, Ішіока, Юкі, Рюґасакі, Шімоцума, Джьосо, Хітачі-Ота, Такахаґі, Кіта-Ібаракі, Касама, Торіде, Ушіку, Цукуба, Хітачі-Нака, Кашіма, Ітако, Морія, Хітачі-Омія, Нака, Чікусей, Бандо, Інашікі, Касуміґаура, Сакураґава, Камісу, Намеґата, Хокота, Цукуба-Мірай, Омітама, Ібаракі, Оарай, Шіросато, Токай, Дайґо, Міхо, Амі (Японія), Кавачі, Ячійо, Ґока, Сакай, Тоне
Місто-побратим	Ессонн, Емілія-Романья, Алахуела
Спільний кордон із	префектура Тіба, Префектура Сайтама, Префектура Точіґі, Префектура Фукушіма
На заміну	Міто-хан, Мацуока, Сисидо, Касама, Симодатэ, Симоцума, Niihari Prefecture
Мова комунікації	Ibaraki dialect
Площа	6097,39 Квадратный кілометер
Офіціална сторонка	https://www.pref.ibaraki.jp/, https://www.pref.ibaraki.jp/site/foreign-language/
, ,
Опис прапора	flag of Ibaraki prefecture
Офіційний символ	троянда, Японська слива, Полёвый жайворонок, Paralichthys olivaceus
Робочий список проєкту Вікімедіа	WikiProject Govdirectory
Економіка теми	economy of Ibaraki prefecture
Кількість підписників у соціальних мережах	186 406
Рівень масштабування OSM	8
Галерея Вікісховища	Ibaraki prefecture
Категорія Вікісховища	Ibaraki prefecture
Вікімедіапортал із теми	Portal:Ibaraki Prefecture
Головний шаблон за темою	Шаблон:Ібаракі
Основна катеґорія за темов	Категорія:Префектура Ібаракі
Пов’язані персоналії	Категорія:Персоналії:Префектура Ібаракі
Категорія людей, що тут народилися	Категорія:Уродженці префектури Ібаракі
Категорія людей, що тут померли	Категорія:Померли в префектурі Ібаракі
Категорія мап на Вікісховищі	Category:Maps of Ibaraki prefecture
Ibaraki prefecture

36°20′30″N 140°26′49″E

Назва

Назва кена происходить уд історичного топоніма Ібаракі, знамого щи у давньых японськых жерел. У тому числови споминать ся первый раз письмово у Хітачі-фудокі изкладеному у VIII. сторочови.

Назва 茨城 складать ся из знакӱв, первый то є «тирня» а другый є «за́мок», то є — «Тернистый замок». На офіціалнӱв символіці кена нарисована ружа, што є символом края.

Ґеоґрафія

Ібаракі-кен положеный на северо-выхолови реґіона Канто, у 30-150 км уд центры Токё. На выход уходить у Тихый океан, на северови граничить из Фукушіма-кен, а на западови из Тоґічі-кен, на югови границя значныв міров проходить по ріці Тоне, што удділять Ібаракі уд Чібы и Сайтамы. Адміністративный центр кена — варош Міто́..

Площадь кена сягать 6.098 км². Север и северо-запад кена то суть у основі горы: туй суть южні удгоря горных систем Яміцо и Абукумы. Друга же часть кена то є почти лиш сама руня. Через ниї течуть рікы Тоне, Нака и Куджі.

Єдным из майгрубых водозборӱв у Ібаракі-кен є озеро Кашуміґаура, што є на ёго югови. Тыж значну роль у ґеоґрафії мать як берег Тихого океана, так и озера, рікы, горы, рунины.

Погода у Ібаракі-кен удносно мняка руняно из северными районами Хоншю. Кодо Міто серидня рӱчна температура сягала 14.1 °C у 1991-2020. А у рӱк паде около 1368 мм осадкӱв. У варошови Дайґо, што є у горнӱв северо-западнӱв части кена, клімат май прохладный, там температура серидня за рӱк 12.6 °C.

Історія

Зимлі Ібаракі мавуть давню історію, ужек у VIII. сторочови край описав ся у єдному из немногых описӱв Японії у тот час — Хітачі-фудокі. Там Ібаракі описує ся теплыв и плодородныв зимлёв, котра богата на ресурсы и удобна про живӱт.

У старовік бӱлша часть кена входила у состав провінції Хітачі. Особо важну роль играв край у період Едо. У Міто были опшаря рода Токуґава. Позад близости ид Едо и выгодного положіня на морськых и сухопутных путях Міто став важным політичным и културно-економічным центром Японії.

Дале описує ся сись край у Дайніппонші (Велика Історія Японії) котрый ся писав 249 рокӱв, товды у Ібаракі розвивала ся култура и економіка, а конфуціанство шырило ся доста скоро.

По реставрації Мейджі адміністративный шор реґіона неєдноразово міняв ся. Нынішньый Ібаракі-кен учинив ся у резултатови адміністративної реформы у 1871. році, у 1875. році были утверждені и границі кена, котрі близкі ид днишньым.

Бігом XX. стороча у Ібаракі-кен розвивать ся транспорт, промысел, туризм и енерґетика. Образовали ся промыслові центры Кашіма и Хітачі. У 1998. році удкрыв ся морськый порт Хітачінака..

Важным варошом став Цукуба, се є наукоград и туй є бӱлша часть изслідоватильськых офісӱв. То є ачий ци не главный научный центр Японії. Туй є знамый по цілому світови універзитет Цукуба.

Адміністративноє діліня

Станом на наш час (2026. рӱк) Ібаракі-кен ділить ся на 44 шічёсоны, миже них вароші, ма́чі (варощикы) и му́ры (села). Адміністративный центр — Міто. Майвеликі вароші суть Міто, Хітачі, Цукуба, Цучіура, Хітачінака и Кашіма.

Вароші

Испис варошӱв кена:

• Бандо;
• Дзёсо;
• Інашікі;
• Ішіока;
• Ітако;
• Камішу;
• Касама;
• Кашіма;
• Касуміґаура;
• Кітаібаракі;
• Коґа;
• Міто;
• Морія;
• Нака;
• Намеґата;
• Омітама;
• Рюґасакі;
• Сакураґава;
• Шімоцума;
• Такахаґі;
• Тікусей;
• Торіде;
• Ушіку;
• Хітачі;
• Хітачінака;
• Хітачіомія;
• Хітачіота;
• Хокота;
• Цукуба;
• Цукубамірай;
• Цутіура;
• Юкі.

Ґуны

Мачі и муры по ґунам:

• Хіґашіібаракі;
  • Ібаракі;
  • Оараі;
  • Шіросато;
• Нака;
  • Токай;
• Куджі;
  • Дайґо;
• Інашікі;
  • Амі;
  • Кавачі;
  • Міхо;
• Юкі;
  • Ятіё;
• Сашіма;
  • Ґока;
  • Сакаі;
• Кітасома;
  • Тоне.

Обывательство

На 1. юла 2026. року у Ібаракі-кен жило коло 2.78 млн чиляди, из них 101.790 суть иноземці. Обывательство кена у послідні дисятьроча маліє позад старіня, хоть міґрація у кен часточно покрывать тоту проблему. За юн 2026. року обывательство змаліло на 932 людий, 1602 умерло, 670 прийшло.

По даным управы Ібаракі-кен число иноземцьӱв увеличує ся: из 88.829 у януарови 2025 до 101.790 у юлови 2026. У краёви живуть многі народности. Окрем японцьӱв, сереґ майбӱлшых общин суть вьетнамці, філіпінці, китайці, бразильці и индонезійці.

Економіка

Краёва економіка включать у ся великый промысел, научно-технічный сектор и сільськоє ґаздӱвство. Сам кен занимать дуже выгодну позицію, поблизь Токё, мать великі промыслові плошины, и єдну из майбӱлшых слободных територій здалых на заставбу. У Хітачі зформовав ся кластер машинарьськых и електротехнічных пудприємств, а побережя Кашімы є центром ропнохемічної и металурґічної промысловости.

Сільськоє ґаздӱвство є и было ачий ци не майважным конарём економікы. Наприклад: у 2024. році обща ціна усёї продукції што ю продали была 549,4 млрд єн, и из 2018. року занимать тритёє місто по продажам сільґазд продукції у крайні. Особо велика роль є зеленинарьства, садовины и косиць: на ростлинарьство у 2024. році приходило ся 48% сільґазд продукції. Ібаракі-кен тыж є єдным из майгрубых уробникӱв риса и скотарьської продукції.

Одліка Ібаракі — Цукуба, єден из грубых научно-изслідоватильськых центрӱв Японії. Туй изконцентровані державні изслідоватильські институты, універзитеты и пудприємства высокотехнолоґічных конарьӱв. У варошови розвивавуть ся робототехніка, біотехнолоґії, еколоґічні технолоґії и передовоє продукованя; наприклад у Цукубі є Центр передовых изслідовань полупроводникӱв AIST, заложеный у 2023. році про розвой технолоґій будущности.

Што лоґічно, важный є тыж и транспорно-лоґістичный сектор. Порты Ібаракі и Кашіма суть ге выходні и северні "ворота столичного реґіона": порт Ібаракі зъединять Хітачі, Оарай и Хітачі-Нака и обслуговує навалочні грузы, контейнерові перевезіня, автомобілові паромы тай судна типа RORO. Уддільныв перевагов є добра комунікація из усьым реґіоном Канто, и близость до Токё.

Ищи ге жрідло доходӱв росте туризм. У 2024. році туристичні траты у Ібаракі-кен сягли 444,7 млрд єн, што бӱлше на 24,4% уд 2023. року. Кен прияв 61,8 млн туристӱв; сереґ майнавщівленых міст суть гора Цукуба, придорожна штація Мічі-но-Екі Джёсо и народный парк Хітачі-Кайхін.

Наука

Цукуба є главный научный центр края. Там є комплекс лабораторій, коледжӱв, універзитет и изслідоватильськых офісӱв. На 2023. рӱк там обывало 17.084 изслідоватиля, из них 8.488 были у ступени доктора наук.

Култура

Ібаракі-кен ге и уся Японія мать унікалну културу, наприклад, єдныв из майзнамых традицій є Касама-які. То є кераміка котру чинять у варошови Касама. Касама є главным центром гончарьства у Ібаракі-кен, и сокотить своє старовікоє ремесло. Каждорӱчно проходить фестівал керамікы у котрӱм беруть участь, часто бӱлше 200 майстерньӱв.

Тыж єдным из главных по значимости културных фестівалӱв є Хітачі-сакура-мацурі, што проходить кажду ярь, у варошови Хітачі. Главныв ёго културныв подіёв є Хітачі-фурюмоно — велика платформа высотов у 15 метрӱв котра зклавши ся, стає сценов про кукольноє представліня. Ся традиція взникла ищи у XVII. сторочови и входить у испис нематеріалного културного наслідя ЮНЕСКО.

Современна же култура Ібаракі-кен, то суть умілицькі центры, музеї, театралні и літературні міроприємства, и особно то суть концерты и поп-култура. У кенови реґуларно проходить Ібаракійськый фестівал умілств. Є музей керамічного ремела Ібаракі-кен и музей и современного умілства. Културный портал кена публікує концерты, уставкы, и другоє.

У послідні рокы общественность и власти Ібаракі розвивавуть проєкты на переділови културы и современної масової културы, включавучи уддільно проґрамы ге «Ібаракі × аніме».

Знаменитости

Майзнамыми знаменитыми містами є сад Кайраку-ен у Міто, гора Цукуба, озеро Кашуміґаура и Народный парк Хітачі..

Народный парк Хітачі є єдныв из майзнамых знаменитостий Ібаракі-кен. Там у великых полях цвітуть немофілы, челлені кохії и другі косиці. Подобні поля мож стрітити у другых "народных парках" Ібаракі-кен.

А варош Оарай, мать як популарні сереґ містных пляжі, так и реліґійні объекты. Синтоістські храмы ге Оарай-Ісосакі, Каміісо-но-Торіі, и будгійськый храм Ґеншішіншу Ґанню.

Символы кена

Ґерб Ібаракі представлять собов штилізованый розкрывавущый ся бутон ружі. Мотив ґерба изъязаный из природов края и розвоём, творьбу, кываня уперед, стремліня ид будучности.

Ґерб офіціално приятый 13. новембра 1991. року. Цвіт-символ кена є «Ібаракі-блю» — насыченый темно-синьый цвіт.

Динь Ібаракі-кен удмічать ся 13. новембра, каждый рӱк. Иппен того дня кен быв образованый императором Мейджі, у чисть того є праздник у Ібаракі-кен.

Знамі родакы

• Токуґава Міцкуні (1628-1701) — даймё у Міто и єден из майзнамых представитильӱв рода Міто-Токуґава. Быв покровитилём історичных изслідовань и написаня “Дайніппонші”. Внӱс великый вклад у розвой културы у варошови Міто.
• Мамія Ріндзо (1780-1844) — японськый вандраш и картоґраф, знамый свойыв експедиціёв на Сахалін, и уложінём карт северної Японії..
• Токуґава Наріакі (1800-1860) — даймё у Міто, реформатор періода Едо..
• Фуджіта Токо (1806-1855) — японськый ученый и політичный мыслитиль, быв близкый совітник Токуґавы Наріакі и провказав великый вплыв на ідеї зъязані из императорськый властёв и вонкашныв політиков Японії у період Едо..
• Ёкояма Тайкан (1868-1958) — єден из майзнамых японськых малярьӱв XX. стороча, родив ся у Міто. Єден из основатильӱв Японської академії Красных Умілств и мав значиму роль у розвоёви современної японської живописи.