Єдноуголник

Єдноуголник (ґенаґон, моноґон) — ґеометрічна фіґура, многоуголник из єдным боком и єднов вирьшинов. Обозначає ся сімболом {1}. Має лем єден бук тай лем єден уднушньый угол

У евклідовуй ґеомитрії єдноуголник выявляє ся выраженым - точков, Бо коничні точкы його єдного бока мусят ся зыйти (быти єднов вирьшинов). У булшости класічных курсу елементарної ґеомитрії ся лічит, же така фіґура є невозможна, а значіня многоуголниканика не припущат єдноуголник.

При тум понятя єдноуголника в елементарнуй ґеомитрії ся уживавут у контекстови выпуклої оболонкы: выпукла оболонка єдної точкы творит нулмерный выпуклый єднокутник (выпукла оболонка двох точок — удрізок, єдномірный выпуклый двоуголник, у трафункови — n≥3 тримірный выпуклый многоуголник).

У сферічнуй ґеомитрії єднокутник ся творит гий сферічна ламана, што має єдну вирьшину, то єсть, сферічна права з означенов точков. Такым способом сферічный єднокутник розділят сферу на дві пувсферы. Сферічный єдноуголник дає возможность зотворити моноедр — сферічный многогранник из єднов єдноуголнов площов из знаком Шлефлі {1,1}, а діедр — из двома єдноуголными площами, общым углом 360° и єднов вирьшинов из знаком Шлефлі {1,2}.

Моноедр^{[dead link]} из єднов єдноуголнов повирьхностьов ({1,1})
Діедр^{[dead link]} из двома єдноуголными повирьхностями ({1,2})