Ґріґорій Жатковіч

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Меморіална дочка в селї Свалява

Ґріґорій Жатковіч (по анґліцькы Gregory Ignatius Zatkovich) (* 2. децембра 1886 Голубиноє (Березька жупа, Ракуско-Угорьско, днесь Україна) – † 26. марца 1967 Піттсбурґ (США) быв америцькый правник і русиньскый політік, доктор права, адвокат і журналіста, першый ґувернер Підкарпатьской Руси.

Біоґрафія[едіт.]

Народив ся в сели Голубиноє в тогдышнїй Березькій жупі в Ракуско-Угорьску, днесь то є часть району Свалява Закарпатьской области Україны. В роцї 1891, як му было пять років, еміґровав з родічами до Споєных Штатів. Середню школу і універзіту абсолвовав в Піттсбурґу (1907), докторат з права здобыв в роцї 1910.

Жатковічів нянё, Павло Жатковіч, быв засноваючім редактором вызначных русиньско-америцькых новинок Amerikansky Russky Viestnik. Вітцїв вплыв го привив к ролї говорцїв Америцькой народной рады Угро-Русинів, як выникла 23. юла 1918. Жатковіч Русинів заступовав на стрїчі з америцькым презідентом Вілсоном, по якій Вілсон признав карпатьскых Русинів як самобытну націю.

Жатковіч тыж вив говоры з будучім презідентом Чеськословеньска Т. Ґ. Масаріком о припоню Підкарпатьской Руси к выникаючій державі. І наперек роздїлным назорам ся русиньска репрезентавія прихылила про припоїня к Чеськословеньску і то саме рішіня підпорили і державы Договору. Подля выразу посланця Ґатіго (смоть референції) му проф. Масарік 25. октобра 1918 обіцяв, же "кідь Русины вырішать ся припоїти к Чеськословеньскій републіцї, будуть мати повну автономію; тай граніцї будуть зроблены так, жебы Русины были спокійны."[1]

На основі пакту із Ст. Жерман з 10. октобра 1919 ся пак Підкарпатьска Русь стала частёв Чеськословеньска. Договор становив, же Підкарпатьска Русь буде автономнов єдиніцёв. Наперед тому ся так по вынику републікы не зробило.[2]

26. апріля 1920 Масарік становив Жатковіча першым ґувернером Підкарпатьской Руси. Але взглядом на несповнїня русиньскых пожадавок на автономію 17. апріля 1921 резіґновав і занедовго ся вернув назад до Пітсбурґу і дале ся занимав право. По навернутю до США ся курто неґатівно выражав о чеськословенькій політіцї к Підкарпатьскій Руси. В часї 2. світовой войны своє антічеськословеньске одношіня переоцїнив і започав выдавати часопис The Carpathian (1941-1943), у котрім ся выражав за обновлїня Чеськословеньска з трёма рівностоячіма націями - Чехами, Словаками і Русинами.

Вмер в Піттсбурґу в роцї 1967. Із Жатковічовых матеріалів остало маленько, по ёго смерти были ёго запискы попалены.

Референції[едіт.]

  1. http://www.psp.cz/cgi-bin/eng/eknih/1920ns/ps/stenprot/370schuz/s370005.htm
  2. http://psp.cz/eknih/1935ns/ps/stenprot/105schuz/s105001.htm

Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Grigorij_Žatkovič на чеській Вікіпедії.

Екстерны одказы[едіт.]