Ґронсько

Матеріал з Вікіпедії
(Напрямленый з Ґроньско)
Перейти до: навіґація, Найти
Ґроньско
Kalaalit Nunaat
ГімнNunarput utoqqarsuanngoravit
(ґр. «Наша стара землё»)

Головный город
(и майбулшый город)
Нук
64°10′N 51°44′W / 64.167°N 51.733°W / 64.167; -51.733
Офіціалні языкы ґронськый
Инші языкы данськый
Етнічні ґрупы  88% Інуїты (вєдно зо змішаным інуітсько-данськым обывательством)
12% Европейці (головно Даны)
Етнохоронім Ґрончане
Форма влады Парламентська демократія удну констітуційної монархії
 -  королева Марґарета II.
 -  высокый комісарь Мікаела Енґел
 -  премєр-министер Купік Клейст
Територія
 -  вєдно 2 166 086 км2 (8. у світі)
 -  водної поверьхности, % 83.1
Обывательство
 -  шацованя (януар 2011) 56,615 
 -  густота 0,027 км2 (168. у світі)
0 069/sq mi
ГВР (ВВП) шацованя 2007. року
 -  вєдно 2,122 миліарда америцькых доларув (23. у світі)
 -  на єдного жителя $37,517 (52. у світі)
ІЛР (1998) 0,927 (дуже высокый
Валута Данська коруна (DKK)
Часова зона (UTC+0 до -4)
Інтернет-домен .gl
Телефонный код +299

Ґронсько ци Ґренланд (по ґронськы: Kalaallit Nunaat, МФА: [kaˈla:ɫit ˈnuna:t] «земля Ґронцюв»; по данськы: Grønland) є самоуправна держава удну Королювства Данія, котра ся розміщат меджи Сіверным ледовым и Атлантічным океанами. Хоть ґеоґрафічно Ґронсько є частёв Сіверної Америкы, културно и политічно вно вже булш ги тысячу рокув приналежит ид Европі (конкретно д Норвеґії а пак ид Данії). З територіёв 2 166 086 км2 и з людностёв 56,6 тыс. Ґронсько є ай майбулшый остров и майменше густозалюднена територія світу.

Исторія[едіт.]

У передисторічнум часі (середина 3. тысячолітя до н.е.14. столітя) Ґронсько населяли вшелиякі праескімоські културы, за котрых знаєме з археолоґічных найдень. Потому културу Дорсет, послідню праескімоську културу в Ґронську, вычередовала култура Туле — предкове днешніх Інуїтув, котрі міґровали з Аляскы и принесли на Ґронсько даякі технолоґічні иновації (приміром, псячый запряг ци здвоєный конець гарпуна).

Послідні писемні записы за скандинавськых Ґрончан сут за женитву в 1408. році в церькви Гвалсеї, ныні майдобре всокоченуй руїні Ґронська.

Ісландсько-норська колонізація Ґронська ся зачала в 986. році. Колоністы на югозападі острова ділили го з представителями пузднёї културы Дорсет на сівері и востоці, а пак и з представителями културы Туле, приходячыма з сівера. Скандинавські поселенці стали пудданцями Норського королювства в 13. столітю (з кунця столітя — Калмарської унії). Из зачатком малої ледової добы силно ся змінив климат Ґронська. Перед тым на острові росли дерева, ростины дикі и хосенні (напр. ярець), пасла ся марга, айбо по зачатку малої ледової добы на острові быв зазначеный повторюючый ся голод, даколи процвітаючі городы (як то Братаглід) счезли, а поселенці зохабили остров.

По удмираню скандинавськых поселень остров фактічно перешов пуд контроль вшелиякых ґруп Інуїтув. Данія ся ниґда не зрекла свого права на Ґронсько и зась ствердила свуй суверенітет над островом кой ся з ним повбновив контакт. У 1721. році Данія послала до Ґронська експедицію, котра в 1728. році заложила город Ґотгоб (по данськы Godthåb, «добра надїя»; теперька ся зве Нук, «мыс»). Сесю експедицію мож тримати за часть данської колонізації Америкы.

Земля Еріка Рыжого

Кой ся в 1814. році зрушила унія меджи Даніёв и Норськом, бывші колонії Норська позад Кілського договору были удділені уд Норська и удышли Данії. Пак, у юлію 1931. року, Норсько окуповало и требовало Землю Еріка Рыжого, часть тогды незалюдненого восточного Ґронська, айбо в 1933. році Стала комора меджинародної справедливости вырішила сесь спор на хосен Данії.

Капча меджи Ґронськом и Даніёв была урвата 9. апріля 1940. року, кой Данію окуповала нацистська Німещина. У 1941. році Ґронсько окуповали Зъєдинені Штаты, жебы го уд атакы Німещины всокотити. Америцька окупація шла до 1945. року. У тум часі Ґронсько куповало америцькі и канадські товары за гроши з продажу кріоліту, котрый ся добывав у Івітуті. За войны остров рядив ґубернатор Еске Брун позад закона, котрый ґубернаторови дозволяв перебирати контроль при выимковых варунках. До того Ґронсько было дуже изолованым обществом, айбо в часі войны розвило чутя самостуйности и независимости. Назріла реформа системы. У 1953. році Ґронсько стало рувноправнов частёв Данії, а в 1979. році достало право самоуправы.

По Другуй світовуй войні США розвило ґеополитічный интерес у Ґронську, и в 1946. році предложило го перекупити за сто миліонув доларув, айбо Данія сесю пропозіцію удверла. Єднакож у 1950. році Данія дозволила США повбновити авіабазу Туле. З 1960 до 1966 чинила ся проба избудовы секретної пудземної сіти пунктув запуску ядерных ракет у ледовуй поверьхности Ґронська, за яку ся Данія дознала лем у 1997. році.

По приятю нової данської констітуції в 1953. році скончив ся колоніалный статус Ґронська — остров став администратівнов частёв Данії, што росширило данське пудданство на Ґронцюв. Сесе привело ай ид зміні данської политикы в Ґронську — новов стратеґіёв Данії стала културна асимилація. У сесь період данська влада пропаґовала хоснованя лем данського в офиціалнуй сфері и требовала Ґронцюв ити до Данії на высокоє школованя. Много ґронськых діти выросло в данськых школах и зохабило свою капчу з отцюзнинов. Сеся політіка обернула Ґронцюв из традиційных ловцюв у городжан, айбо ид тому способила обновленю ґронської културної идентичности. З неї ся зародило двиганя про самостуйнусть, котроє досягло свуй верьх у 1970. роках. Выслідком политічных тяжкостий у зачлененю Данії до Европейського ґаздувського общества (ЕҐО) в 1972. році быв Акт за самоуправу, приятый у 1979. році, котрый дав Ґронську обмеджену автономію. Парламент Ґронська перебрав контроль над дакотрыми сферами днукашної политикы, а Парламент Данії удержовав повный контроль над вонкашнёв, обороннов политиков и природными ресурсами. Королева Данії Марґарета II. ся лишила головов державы. У 1985. році Ґронсько лишило ЕҐО позад ёго реґулацій у комерційнум рыбарьству и заказу выробкув з туленячої кожі.

У 2009. році (по референдумови в 2008. році) Ґронсько перебрало контроль над суднов владов, полиціёв и природными ресурсами. Данія утримує контроль над вонкашнёв и обороннов политиков. Ґронськый язык став єдиным офиціалным языком Ґронська. Помалу данські дотації Ґронську будут ся зменшовати як крочай ид независимости острова.

Влада[едіт.]

Купік Клейст, уд 2009. року премєр-министер Ґронська

Голова державы в Ґронську є королева Данії Марґарета II. Данська влада именує Высокого комісаря, котрый ю представлят на острові. Теперішнёв комісарьков є Мікаела Енґел.

До Фолкетінґа, данського парламента, Ґронці выбирают двох заступцюв (з ушиткых 179). Сёгочасными заступцями сут Сара Олсвіґ з партії Народноє общество и Доріс Якобсен з партії Вперед.

Ґронсько має ай свуй парламент, у котрому є 31 член. Голова влады є премєр-министер, обычайно вто лидер векшинової партії. Теперішнім премєр-министром є Купік Клейст, голова партії Народноє общество.

Административноє діленя[едіт.]

Комуны Ґронська

Ґронсько є збулша незаселеным, айбо ділит ся на чотыри території, котрі ся кличут комунами (ґр. kommunia): Сермерсок (Sermersooq, «много леду»), Куялек (Kujalleq, «южна»), Кеката (Qeqqata, «середня») і Касуїтсуп (Qaasuitsup, «темнота»). До жадної комуны не приналежит сіверовосток острова (Народный парк Сіверовосточноє Ґронсько) и авіабаза Туле, котра ся находит удну Касуїтсупської комуны.

Политика[едіт.]

У партійнуй системі теперька доминуют дві партії: «Народноє общество» (14 депутатув), бывші комуністы, пропаґуют соціалізм и независимусть уд Данії и «Вперед» (9 депутатув), соціал-демократы з подобными взорами. У парламенті заступлені ай инші партії: «Демократы» (4 депутатув), «Солидарнусть» (3 депутатув) и «Здруженя Кандидатув» (1 депутат).

Економіка и бизнис[едіт.]

Ґеоґрафія и климат[едіт.]

Економика[едіт.]

Транспорт[едіт.]

Демоґрафія[едіт.]

Култура[едіт.]