Щука

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Щука

Щука (Esox lucius) є драва рыба з родины щуковых. Може мати довжку аж через 1,5 метра і вагу через 25 кґ.

Опис[едіт.]

Щука на выставцї в Празї

Щука є дуже добрї приспособлена дравому способу жывота. Мать натягнуте ціліндрове тїло із заднїма плутвами аж взаду і шыроков богато озубенов ґамбов на плоскій голові. Тото забезпечує щтюцї швыдкый штарт за жертвов. Зубы суть мірно огнуты днука, жебы ся жертва легко не слизла а як ся зубы опотребують, нароснуть єй новы. Тїло є зверьха і на боках крыте світлыма фляками, справила упорядкованыма до звіслых смуг, бріх є світлїшый, справика брудно білый. Око є жовте, плутвы тмавшы і смужкованы. Щука може выроснути аж до 1,5 метра і досягнути вагы і через 25 кґ.

Росшырїня і еколоґічны потребы[едіт.]

Щука є найросшыренїша з пятёх представителїв родины щуковых. Єй ареал природного росшырїня загорнює Европу, Северну Азію і Северну Америку. Не потребує даякый тіп воды, онсяджує вшыткы водны середовища з достатком стравы, зачінаючі пструговыма быстринами і рыбниками а переградовыма водоймами кончачі, але помало течучі воды і стоячі воды їй преці ся годять найвеце. Ідеалныма суть свіжо напущены великы водоймы.

Способ жывота і страва[едіт.]

Щука є тіпічный хищ, причім єй стравов суть особливо рыбы одповідаючой великости, напр. кострыш. Не одвергне ани жабу або втопену мышу, ці меншый екземплар властного виду. Щука є теріторіална рыба, зато єй можеме найти на тым самім місцї. Свою теріторію собі боронить перед другыма хищами.

Brochet Luc Viatour.jpg

Розмножованя[едіт.]

Ікрометаня щук є в марцї аж апрілю, преферованы суть притім покійны теплы воды з густым поростом, де ся може плодик добрї скрыти.

Значіня[едіт.]

Щука є рыбарями тримана, же она дуже цїнный уловок, бо є дость довга та скротити велику щуку, треба велику намагу і скушеному рыбарёви.

Щука на выставі в Празї

Окрем того, же є брана як престижный уловок, была в початках рыбникарьства придавана до рыбників, што мало за выслїдок звышіня продукції, бо щукы пожерли карпам векшыну конкуренції з ряд малых рыб.

Природны неприятелї[едіт.]

Доросла щука не мать практічно жадный неприятелїв (з выїмков чоловіка, самособов), єй плодик жруть многы рыбы. Часто є жертвов канібалізму.

Екстерны одказы[едіт.]

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Література[едіт.]

  • J. Hanzák a kol.: Světem zvířat IV. - Ryby, obojživelníci a plazi
  • S. Vodinský, M. Vodinský: Ryby našich vod
  • Z. Simek: Ryby zblízka

Референції[едіт.]

Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Štika obecná на чеській Вікіпедії.