Давньогрецькый язык: Роздїлы міджі ревізіями
Fixed grammar Значкы: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android |
Немає опису редагування Значкы: Скасовано Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:AncientGreekDialects_Woodard_relabelled_per_Risch.svg|міні|праворуч]] |
[[Файл:AncientGreekDialects_Woodard_relabelled_per_Risch.svg|міні|праворуч|Мапа [[Старовіке Ґрецько|Стародавньої (Гомерової) Греції]]]] |
||
'''Давньогрецькый язык''' (самоназв. ἡ Ἑλληνικὴ γλῶσσα [γλῶττα], hē Hellēnikḗ glôssa [glôtta]) — язык [[Индоевропскы языкы|індоєвропейської родины]], предок [[Ґрецькый язык|грецького языка]], розширеный на території [[Старовіке Ґрецько|грецької]] ойкумены в епоху из зачатка [[2. тысячроча до н. е.|II тысячогудя до н. е.]] до IV стогудя нашої еры. В наші дны хоснує ся в церквах и монастырях Константинопольської тай Еладської Православных Церков. |
'''Давньогрецькый язык''', тыж '''староґрецькый язык''' (самоназв. {{lang-grc|ἡ Ἑλληνικὴ γλῶσσα}} [γλῶττα], hē Hellēnikḗ glôssa [glôtta]) — язык [[Индоевропскы языкы|індоєвропейської родины]], предок [[Ґрецькый язык|грецького языка]], розширеный на території [[Старовіке Ґрецько|грецької]] ойкумены в епоху из зачатка [[2. тысячроча до н. е.|II тысячогудя до н. е.]] до IV стогудя нашої еры. В наші дны хоснує ся в церквах и монастырях Константинопольської тай Еладської Православных Церков. |
||
Удїляют сякі періоды розвиваня языка: протогрецькый ([[XX. стороча до н. е.|XX]]—XVII стогудя до н. е.), мікенськый (XVI—XII стогудя до н. е.), постмікенськый (XI—[[IX. стороча до н. е.|IX стогудя до н. е.]]), архаїчный ([[VIII. стороча до н. е.|VIII]]—[[VI. стороча до н. е.|VI стогудя до н. е.]]), класичный ([[V. стороча до н. е.|V]]—[[IV. стороча до н. е.|IV стогудя до н. е.]]), еліністичный ([[III. стороча до н. е.|III стогудя до н. е.]] — IV стогудя н. е.). |
Удїляют сякі періоды розвиваня языка: протогрецькый ([[XX. стороча до н. е.|XX]]—XVII стогудя до н. е.), мікенськый (XVI—XII стогудя до н. е.), постмікенськый (XI—[[IX. стороча до н. е.|IX стогудя до н. е.]]), архаїчный ([[VIII. стороча до н. е.|VIII]]—[[VI. стороча до н. е.|VI стогудя до н. е.]]), класичный ([[V. стороча до н. е.|V]]—[[IV. стороча до н. е.|IV стогудя до н. е.]]), еліністичный ([[III. стороча до н. е.|III стогудя до н. е.]] — IV стогудя н. е.). |
||
На каждому етапі розвиваня языка |
На каждому етапі розвиваня языка били значущо розличающі ся [[діалект]]ы. |
||
Давньогрецькый язык — язык поем «<nowiki/>[[Илиада|Іліада]]<nowiki/>» тай «Одісея» [[Гомер |
Давньогрецькый язык — язык поем «<nowiki/>[[Илиада|Іліада]]<nowiki/>» тай «Одісея» [[Гомер]]а, філософії и літературы золотого віка [[Атены|Афін]], Септуагінты (товмаченя Старого Завіта) и Нового Завіта. На ньому бисїдували в полісах класичної епохы, імперії [[Александер Великый|Александра Македонського]] и царствах діадоху, давньогрецькый язык быв другым офіціалным языком [[Римска империя|Римської імперії]] тай основным на ранньых етапах бытя [[Візантьска ріша|Восточної Римської імперії]] (поступно перерождав ся в середньовічный (візантійськый) грецькый). В Середні вікы став приміром літературного языка Візантії, достав статус класичного в Западнуй Европі в епоху [[Ренесанція|Возроженя]] и дав вплив на розвиваня новогрецького языка — кафаревусы. |
||
==Одкликованя== |
==Одкликованя== |
||
Ревізія 19:55, 27 марца 2024
Давньогрецькый язык, тыж староґрецькый язык (самоназв. ст.-ґр. ἡ Ἑλληνικὴ γλῶσσα [γλῶττα], hē Hellēnikḗ glôssa [glôtta]) — язык індоєвропейської родины, предок грецького языка, розширеный на території грецької ойкумены в епоху из зачатка II тысячогудя до н. е. до IV стогудя нашої еры. В наші дны хоснує ся в церквах и монастырях Константинопольської тай Еладської Православных Церков.
Удїляют сякі періоды розвиваня языка: протогрецькый (XX—XVII стогудя до н. е.), мікенськый (XVI—XII стогудя до н. е.), постмікенськый (XI—IX стогудя до н. е.), архаїчный (VIII—VI стогудя до н. е.), класичный (V—IV стогудя до н. е.), еліністичный (III стогудя до н. е. — IV стогудя н. е.).
На каждому етапі розвиваня языка били значущо розличающі ся діалекты.
Давньогрецькый язык — язык поем «Іліада» тай «Одісея» Гомера, філософії и літературы золотого віка Афін, Септуагінты (товмаченя Старого Завіта) и Нового Завіта. На ньому бисїдували в полісах класичної епохы, імперії Александра Македонського и царствах діадоху, давньогрецькый язык быв другым офіціалным языком Римської імперії тай основным на ранньых етапах бытя Восточної Римської імперії (поступно перерождав ся в середньовічный (візантійськый) грецькый). В Середні вікы став приміром літературного языка Візантії, достав статус класичного в Западнуй Европі в епоху Возроженя и дав вплив на розвиваня новогрецького языка — кафаревусы.
Одкликованя
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Древнегреческий язык на російскій Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).