Серпик

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Серпик

Серпик або тыж стриж (Apus apus) є малый перелїтный птах з ряду серпикоподобных (Apodiformes), якы належать міджі найлїпше лїтаючіх птахів.

Опис[едіт.]

Росте до 16–17 цм і в роспятю крыл мірять 42–48 цм, є щіглый, цїлый чорнобарнасто зафарбленый із світлов шыёв, довгыма серпиковыма крылами, вилковым хвостом, выразно куртым дзёбаком і мало вывинутыма ногами. Обі поглавя ся фарбами не одрізняють.

На югу і западї Европы жыє дуже подобный A. pallidus і Tachymarptis melba.

Голос[едіт.]

Знаме проникаве „сріі“.

Росшырїня[едіт.]

Гнїздить скоро в цїлій Европі, в северній Африцї а на россяглій теріторії Азії. Є міґруючій із зимовищами на южній половинї Африкы. Там одлїтать в септембрі і до середнёй Европы ся назад зачінать вертати в марцї. Жыє переважно в містах і на валалї, рїдко і в лїсах або в скалистых областях.

Етолоґія[едіт.]

Серпик з выїмков часу гнїздїня ся скоро безперерывно стримує у воздусї, де докінце і спє, пє і топтать ся, черять притім швыдке лїтаня з плахтїнём, бігом якого наберать вышку аж єден аж два кілометры, жебы потім як спє міг помаленькы слизкати ся воздухом долов. Бігом падавого лїтаня падать до мікроспаня, де одкапчать єдну половину мозґу, причім друга керує лїтаня. Серпиковы ночують в ґрупах. Середня швыдкость лїтаня є 35 км/г, але годен летїти і через 200 км/г. Мінімалне рушаня ся по певній поверьхнї доказують і ёго невывинуты ногы, дякуючі котрым здобыв біномічне імя (Apus apus – з ґрецького apous = без ніг).

Жывить ся лїтаючіма інсектами.

Спочатку гнїздив на скалах і в дуплах в стромах, в сучасности але на тот цїль хоснує переважно дїры і щербины в людьскых будовлях. Гнїздить в меджах од мая до септембра раз за рік, в єдній покладцї пак суть 2-3 чісто білы яйця, на котрый 18-20 денній інкубації ся дїлять черяво обоми родічі. В припадї неприязной погоды годны молодята знижыти теплоту тїла і спомалити так свій рост, дякуючі чому годны пережыти аж двотыжднёвый недостаток стравы.

Одказы[едіт.]

Референції[едіт.]

Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Rorýs obecný на чеській Вікіпедії.

Екстерны одказы[едіт.]