Поповзень

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Дорослый птах

Поповзень (Sitta europaea) є малый вид співака з родины [[поповзенёвы]х] (Sittidae).

Опис[едіт.]

Поповзень є великый приближно дас як воробель, росте до довжкы 13-14,5 цм, роспятя крыл мірять 23-27 цм а важыть коло 23 ґ. Матз завалисте тїло, курты ногы, хвіст і карк, велику голову і шыловитый дзёбак. Верьх головы і тїла є сивосинїй, пірка лїтаня суть тмавы. Чорна смуга, як ся тягне од корїня дзёбака кріз око аж к тылу бывать у саміць дакус узша. Лице і горло суть білавы, спід жовтопомаранчовый (у северо- а выходоевропскых популацій вілый), бокы і спіднї кровкы хвоста начервенїлы, у самця велми тмавы, очі чорны а ногы жовтопомаранчовы.

Лїтать швыдко і шыковно в плохых вовнках.

Вавить голосныма писканями і мягкішым синицёвым „сіт сіт“. Спів є трилковый, в базї звучіть як „квіквікві…“.

Росшырїня[едіт.]

Поповзень є росшыреный на россяглій теріторії Евразії а в северозападній Африцї (т.є. мать палеарктічне росшырїня). Є сталый. Творить ряд підвидів. Стримує ся переважно в листяных а змішаных лїсах зо старыма стромами, жыє тыж в загородах і містьскых парках. Найбогатше ся находить в низинах, у высшых надморьскых вышках жыє уж рідше.

Еколоґія[едіт.]

Іде о теріторіалный вид, якый ся шторік вертать на тоты самы гнїздовиска. Добрї ся рушать по стромах, як єдиный европскый співак ай долов головов.

Страву, яку творить особливо дрібна хробачіна, выглядавать в щербинах скоры стромів, або тїсно під нёв. В зимі ся жывить головно насїнями, часто навщівлять кормитка вєдно зо синицями. Цїлорочно собі навеце робить засобы, котры пак поступно выглядавать.

Гнїздить раз за рік од марца до юна в дутинах стромів, найчастїше выдзёбаных даякым дятлёвым птахом (не одвергне ани будьку), окремо пак в старых дубах. Кідь є вступна дїра дуже велика, замурує єх часточно глинов, жебы днука не міг войти жаден векшый вид. Дутину стеле переважно кусами сосновой або дубовой скоры. В зношцї бывать 5–9 білых, буро флякастых, 19,6 x 14,7 мм великых яєць, на котрых сидить сама саміця 14–17 днїв. Молодята гнїздо опущають по далшых 22–25 днях.

Одказы[едіт.]

Референції[едіт.]

Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Brhlík lesní на чеській Вікіпедії.