Німруд

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти

Німруд было стародавне асірьске місто, котре лежало на ріцї Тіґріс на юг од Нініве. В старовікых часах ся звало Калху (Калах). Арабы го пізнїше звали Німруд подля леґендарного ловця Німрода.

Варош занимав теріторію приближно 41 км² і ёго розвалины до днесь годен відїти дас кілометер од села Нуманія, коло 30 кілометрів юговыходно од Мосулу.

Історія[едіт.]

Варташ Ламассу з Німрудьскых ворот. British Museum.

Німруд быв ідентіфікованый як біблічне місто Калах. Початкы міста спадують до добы коло 23. стороча до. н. е., але справды вызначным центром ся стало за асірьского короля Салманассара I., котрый го собі в 13. стор. до. н. е. зволив за свою резіденцію. Найбівшый розвой міста пак настав коло року 880 до. н. е., коли го король Ашшурнасірпал II. становив головным містом цїлой Новоасірьской рішы. Ашшурнасірпал дав наново збудовати на розвалинах бывшой славы новы палацы і храмы.

Великолепна отворяча церемонія, свята і опулентный банкет з року 879 до. н. е. є описаный в стелї найдженой за археолоґічных выкопованях в тїй локалітї. Місто Ашшурнасірпала II. было домовом аж 100 000 жытелїв та мало напр. ботанічну і зоолоґічну загороду. Ёго сын Салманассар III. продовжовав в будованю города, коли дав збудовати тзв. Великый зіккурат та й к нёму прилеглый храм. Дав там тыж збудовати свій резіденчный палац, котрый днесь служыть як музей; Є то єден лем з двох осокоченых асірьскых палаців (другый є Сінахерібів палац в Нініве).

Калху остало головным асірьскым містом аж приближно до року 713 до. н. е., коли го вычеряв перше Хорсабад і пізнїше Нініве. І пак остало вызначным центром і резіденціов новоасірьскых королїв аж до р. 612 до. н. е., коли была Асірія розметана інвазіов Медів і Бабілонянів.

Названя Німруд в звязаности з тов локалітов было першыраз повжыте в писмах Карстена Ніебугра з Мосулу в марці 1766. Назва є давана в повязаности з Німродом - яґером (напр. Ґенесіс 10:11-12)

Археолоґія[едіт.]

Стела з Німруду.

Локаліта была першыраз перекопована в роках 1845-1851 брітаньскым археолоґом Г. А. Лаярдом, котрый єй поважовав за часть Нініве (стады походить названя локаліты в назвах ранных прац о Німрудї). Лаярдовы книжкы „Монументы з Нініве“ та і „Нініве і ёго решта“ одказують актуално к тїй локалітї. Далшы роботы там выконовали напр. Гормузд Рассам (1853–54 a 1877–79), W.K. Loftus (1854–55), Джордж Сміт (1873), Макс Маллован (1949–57), Дейвід Оутс (1958–62), Джулієн Орчард (1963), ірацькый фонд (1956, 1959–60, 1969–78 a 1982–92), Януш Меузінскі (1974–76), Паоло Фіоріна (1987–89), і Джон Кыртіс (1989).

При выкопованях нашли мімо іншого і велё скулптур і писемных записів. Соха Ашшурнасірпала II. была найджена скоро непошкоджена, тыж як і сохы величезных крылатых ламассу і шеду, вартуючіх вход до палаца (кажда із сох важыть міджі 9 - 27 тонами). Дякуючі найджіню множества записів і написів о королёви Ашшурнасірпалу II. є час ёго панованя доложеный омного лїпше в порівнаню з другыма пановниками тых часів. Части локаліты были означены як храмы НІнурты і Енліла, і далшы з будов были присвячены богови Набуови. Нашли тыж россяглы містьскы муры.

Дале были обявлены палацы королїв Ашшурнасірпала II., Салманассара III. і Тіґлатпілесара III. В роцї 1846 ту Лаярд нашов славный Салманассарів чорный обеліск. Монумент дас 2 метры высокый і на нім є попис королёвых вітязств з років 859-824 до. н. е.

Знамый є і тзв. „Німрудьскый поклад“ - 613 кусів золотых дорогоцїнностей. Тот пережыв войну в Іраку р. 2003 в банковім сейфі, в котрім быв спрятаный аж до свого „зновунайджіня“.

Вонкашнї лінкы[едіт.]

Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Nimrud на чеській Вікіпедії.

WikiLetraMini.png Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.