Мева рехотуса

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Мева рехотуса у свадьбянім шатї

Мева рехотуса ці тыж мева звычайна або хохотва (Chroicocephalus ridibundus) є найзвычайнїшый европскый представитель родины мевовых. Є тіпічным жытелём морьскых і внутроземных побереж в западній, северній, середнїй і южній Европі і на великій теріторії Азії.

Опис[едіт.]

Мева рехотуса у простім (зимущнїм) шатї
Молодый птах

Мева рехотуса належыть із своёв довжков 35–38 цм і вагов коло 260–350 ґ міджі малы виды мев. Мать тонке тїло, помаранчовы аж червены ногы, білый бріх, хвіст і шыю, крыла зверьха сивы, з переважно чорныма кінцями, през зиму і білу голову з мінімално єдным чорным фляком за оком. В лїтї є про ню тіпічне чоколадово буре піря на голові, котре помалы з приходом зимы счезне. Обидва поглявя суть зафарбены так само. Молоды птахы мають буры крыла, тмавый хвіст і в лїтї менше видительне буре піря на голові.

Хованя[едіт.]

Мева рехотуса ся жывить подобнов стравов як другы мевы. Через лїто глядать дрібны безхырбетны (глисты, хробакы), ці даколи і части рослин, в зимі пак передовшыткым одпадкы, але не одвергне ани страву, котру му понукають люде.

Мева рехотуса належыть к досправды голосным ржанковым птахам. Їй голос ся але рехотаню барз не подобать. Найчастїше у нёго можеме чути храпляве „крррєе“, „кік“ або „кікікік“, котрым ся озывать, як глядать страву.

Гнїздїня[едіт.]

Гнїздить многораз і у великых колоніях в мочарях або терстинї. Гнїздо, котре є уміщене на земли, творить рослиновый матеріал міджі рідков веґетаціов або на траві. Саміця до нёго міджі апрілём і юном кладе звычайно 3 брудно білы аж зеленкавы яйця, на котрых сидить 20-24 днїв. Гнїздова старостливость тырвать 35-42 днїв і молодята досягують поглавной доролости аж по двох роках жывота.

Росшырїня[едіт.]

Мева рехотуса гнїздить в мірнім кліматічнім пасмі Европы і Азії од Великой Брітанії аж по Камчатку. В 20. сторочу росшырив свій ареал к западу - загнїздив на Ісландї (1911), в Ґронску (1969) а в роцї 1977 в Канадї, де теперь гнїздить на атлантічным побережу западно од Квебека. Популації суть счасти тырвалы, часть птахів міґрує перезимовати на юг на атлантічне побережа Европы і до области Середоземного моря, азійскы популації на северных берегах Тихого океана. Менше чіслено зимують в Африцї северно ровника. Рідко, але реґуларно зимує в области Карібского моря, заблуджены птахы ся нашли аж в северній Австралії, южній Африцї і на Гавайскых островах.

Ґалерія[едіт.]

Референції[едіт.]

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Racek chechtavý на чеській Вікіпедії.

Екстерны одказы[едіт.]

WikiLetraMini.png Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.