Камышниця зеленонога

Матеріал з Вікіпедія
Камышниця зеленонога

Камышниця зеленонога (Gallinula chloropus) є малый росшыреный водяный птах з чісленой родины водяных курочок.

Опис[едітовати | едітовати жрідло]

Молодый птах

Велика дас як куропатка, росте до 32 - 35 цм, важыть 310 - 456 ґ і в роспятю крыл мірять 54 - 62 цм, самець притім выросне кус веце як саміця.[1] Мать барз особливый взгляд, є блищачо чорна із синявым надыхом, мать буры крыла, жовты ногы, червеный чоловый щіток і дзёбак із жовтым шпіцём і выразны білы знакы на боках. Навыше мать ногы з довгыма перстами, котры розкладають вагу тїла і камышницї зеленоногій доволюють ся рушати по болотистым днї і плаваюґій веґетації.

Обі поглавя ся фарбов взаємно не одрізняють, молоды птахы суть переважно буры і хыбує їм характерістічне червене зафарблїня дзёбака, голу помаранчово зафарблену скору на голові і синю смужку коло ока.

Росшырїня[едітовати | едітовати жрідло]

Камышниця зеленонога є найуспішнїшым[2] і найрозшыренїшым[1] представителём цїлой своёй родины і належыть к вообще найросшыренїшым солодководяным птахам світа.[3] Росшыреный є на вшыткых світовых контінентах з выїмков Австралії і Антарктіды, в Европі у векшым чіслї хыбує лем в Шкандінавії і на теріторії дакілько штатів южной Европы. І наперек выразному знишіню їх популації бігом 70. і 80. років 20. стороча[4] є іщі все богато росшыреным видом, лем їх европска популація рахує цїлых 1 700 - 3 300 000 екземпларів.[5]

Є дуже приспособлива і зато може жыти практічно скоро на вшыткых тіпах стоячіх вод, помалы течучіх, солодкых і напівсоленых вод од рыбників, озер і мочарїв аж по переплавы і векшы водоємы в самотных центрах міст. Часточно є перелїтна, птахы із замерзаючіх водных плох каждым роком громадно одлїтають южным напрямом.

Еколоґія[едітовати | едітовати жрідло]

Камышниця зеленонога є у вольній природї векшынов мильхава і при назнаку небеспеченства швыдко счезне до скрышы коло берега, котру єй забеспечать богаты поросты терстины. Добрї ся приспособлює і жывоту близко чоловіка, особливо в містьскых парках, на полях і переплавах, і свою природну мильхавость в такых областях уж стратила. Часто ся находить і на одкрытій водї, де припоминать меншу качку, але ай на векшу оддаленость мать очівісне характерістічне цуканя головов і хвостом і выразне зафарблїня спіднїх хвостовых кровок.[6]

Камышниця зеленонога глядать їджіня

Стримує ся єднотливо, жере переважно малы плоды рослин, різны виды травы і водяны хробакы. За стравов ся выдасть нелем през день а і в ночі.[7] Годна дуже добрї плавати[8] і докінце ся потапляти, під водов годен вытримати аж 2 минуты.[9] Як порівнаме з другыма видами курочок належыть міджі способны і релатівно вытырвалых лїтаків.[7] Озывать ся шыроков шкалов різных голосовых проявів, найчастїше прудкым „кірк“ абоo „кірук“.[6]

Гнїздо з яйцями

При руковиновых танцях ся самець голосно озывать і саміцї нукать кусы водяных рослин, котры торгать на берегу і у водї. В часї гнїздїня є камышниця зеленонога силно теріторіална і жыє в певных звязках. Інтересне є же пар бігом єдного часу гнїздїня будує з прибережной веґетації, терстины і другых водяных рослин такой дакілько гнїзд і лем єдно, котре бывать звычайно велике 15×15 цм, хоснує на гнїздїня, далшы служать про ночлягы.[10] Гнїздо звыкне быти уміщене на берегу, часто го будує і в плыткій водї.

Камышниця зеленонога з ґрупов молодят

В добрых условіях мать за рік і дві зношкы, перша рахує середнї 8-12 яєць, котры саміця кладе уж початком ярї, друга бывать звычайно менша і рахує 5-8 яєць. Яйця суть з чорныма фляками і міряють 42 × 29,7 мм. На їх інкубації, котра тырвать згруба 3 тыжднї, і на слїдуючій выхові молодят ся дїлять обоми родічі. Молодята опущають гнїздо курто по вылягнутю.

Ґалерія[едітовати | едітовати жрідло]

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Slípka zelenonohá на чеській Вікіпедії.

  1. 1,0 1,1 http://www.birds.cornell.edu/AllAboutBirds/BirdGuide/Common_Moorhen.html
  2. Whitfield, P. (2003): 2000 звірят, стр. 266. Euromedia Group, k. s.
  3. Burnie, D. (2002): Звіря; стр. 300. A Dorling Kindersley Book. ISBN 80-242-0862-8
  4. https://web.archive.org/web/20160305085612/http://www.rieselfelder-windel.de/index.php?id=134
  5. https://web.archive.org/web/20081230034644/http://www.iucnredlist.org/details/143919
  6. 6,0 6,1 Dungel J., Hudec, K. (2001): Atlas ptáků České a Slovenské republiky; str. 90. Academia, Praha. ISBN 978-80-200-0927-2
  7. 7,0 7,1 http://www.naturia.per.sg/buloh/birds/Gallinula_chloropus.htm https://web.archive.org/web/20081219183038/http://www.naturia.per.sg/buloh/birds/Gallinula_chloropus.htm
  8. http://identify.whatbird.com/obj/464/overview/Common_Moorhen.aspx
  9. https://web.archive.org/web/20081227182856/http://www.natur-lexikon.com/Texte/HWG/001/00093/HWG00093.html
  10. http://www.nhptv.org/Natureworks/moorhen.htm