Журналістіка

Матеріал з Вікіпедія

Журналістіка (або журналізм, обидві походять з французького слова журналденник) пописує новинарьску роботу і продукты того дїяня, котры приношають інформації о актуалнім сполоченьскім дїяню і додавають коментарї, погляды і повязаности. Тоты, што журналістіку професіонално выконують, тыж кличеме журналістами.

Історія журналістікы[едітовати | едітовати жрідло]

Журналістіка ся зачала розвивати на початку нововіку, в добі новых заморьскых обявів і розвою торговлї, коли значіня інформації різко ся підняло і новина ся стала продайным продуктом. Оперед ходило о ручно писаны листы, котры плачены дописователї посылали своїм передплатителям. Далше росшырїня журналістікы бы было неодмыслїтельне без вынайджіня друкованя книжок.

Бігом ренесанції і реформації ся надале розвивала ідея „права на інформації“, тота думка пак досягла найвекшого уплатнїна в 19. і 20. сторочу. Повідаме о „золотім віку журналістікы“.

Сорты журналістікы[едітовати | едітовати жрідло]

Тогды тыж дішло ку діференціації журналістікы подля области, котров ся занимала: економія, політіка, громада, забава, култура, шпорт… З наступом новых технолоґій (фотоґрафія, радіо, телевізія, електронічны медія) ся вывиваюуть стале новы професії, звышує ся россяг одберателїв такым способом спрацованой інформації і знижує ся час, котрый убігне міджі самов подїов і інформованю о нїй.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.