Діскузія:Україньскый язык

Вміст сторінки не підтримується іншими мовами.
Матеріал з Вікіпедія

Поміч русинам від україньского родака-побратима. --Когутяк Зенко 01:27, 6 January 2011 (UTC)

Мда, велика стаття... що ж питати про те, що ні слова про зв'язок та положення русинської щодо української мови.--UeArtemis 23:25, 22 марца 2011 (CET)[одповісти]

Не дивно. «Русини» вважають свій польсько-мадярський суржик мовою. А коли так, куди там говорити про зв’язки з українською.
Не удивительно. «Украинцы» считают свой польсько-тюркско-австрийский суржик языком. --195.35.72.172 13:16, 8 юнія 2011 (CEST)[одповісти]
«-австрийский»? Москалю, що ти мелеш, придурок? Чи то існує австрійська мова, розумнику? До тебе і твоїх коментарів тут ніхто не звертався. Пішов геть звідси.
звязок з україньскым языком є спомянутый у статї русиньскый язык. Гев іщі не є але вірю, же буде. Суржик є україньскый "феномен", і требало бы написати і даяке словко о нім до статї у україньскім языку. Gazeb 17:40, 8 юнія 2011 (CEST)[одповісти]
український феномен чи не феномен... Складне питання. Будь-яка "літературна" мова принаймні у перші 30 років є мертвою мовою. Влучніше кажучи, допіру покоління молоде не виросте вже на "нових" правилах. Треба розуміти, що німецька, іспанська, англійська і всі инші мови, точніш їх літературні варіянти — у перші десятиліття були МЕРТВИМИ. Літературна мова — це інструмент для порозуміння людей з різних куточків країни. Чим більша країна, тим більші розбіжності. А Україна, далебі, не найменша в Європі... Ґрунтом літературної української було взято говір подніпров'я (поготів Котляревський зацементував саме його в Енеїді). Обабіч берегів Дніпра як розмовляли з оних часів майже літ. українською (русинською від Руси) мовою так і до цих днів. Сиріч, дніпрянам найбільш поталанило, хоча літературна все одно трохи відрізняється від розмовної мови Дніпра. І цей компроміс не до кінця вирівняний (наразі, "дякуючи" СССР: забороні Скрипнівки, яка й так ВЖЕ була спрощеною версією желехівки). Як мінімум треба повернути розмежування СЯ (тішу ся = тішу себе), передмайбутній час (буду зробив), пом'якшення голосних (огублення — як в нім. übung), літеру "ў" для іноземних слів (Wales) та "Ö" (йо) і + бажано літери для позначення ДЗ (Ӡ, ӡ) та ДЖ (Џ, џ). Коротше. Можна скептично ставитися до літературної норми. АЛЕ. Ся повторюю. Це інструмент порозуміння найсхідніших сел України із найзахіднішими, найпівнічніших із південними, іноземців, яку хочуть вивчити Україну зсередини, із тутешнім людом. Повірте, я був їздив років з шість тому на Кубань. Там живуть теж українці-русини, часто переселені. Живуть. Їх як і носіїв "окремої русинської" теж десь залишило ся лиш до 75 000 населення. І вони теж називають свою мову окремою "кубанською балачкою". Але це все варіянти однієї мови, мови України-Руси із центром у Києві. Мова селян Кубані віддалена від літературної норми рівно на стільки ж, на скільки і "закарпатська русинська". Єдиний варіянт порозумітися так далеко розташованих людей по факту одного народу (принаймні років 1000 тому наші предки такими були) це комунікувати літературною українською-русинською. ... А, і ще. Справедливо було б українській владі сучасній тему не "рускаґо єзика" обговорювати, надання йому якихось привілегій, а надати кубанській балачці у крайніх східних районах статус офіційного варіянта (діялекта) української-русинської мови. А в Закарпатській області навпаки надати не угорській мові якісь смаколики, а (!!!) надати офіційний статус ВАШОМУ варіянту (діялекту) української-русинської мови. Можливо на півночі теж Україні є якісь відміності наріч. Країна велика, всі не можуть однаково розмовляти. Виділити на цей проєкт гроші, надрукувати підручники, устаткувати правила "закарпатської русинської" і "кубанської русинської" мови. У школах викладати як загальну літературну норму, так і місцеву офіційну. Мова дійсно повинна об'єднувати, а в нас воно через... все йде. І нарешті треба зробити як у Квебеку (Канада) захист французької, так і в Україні-Руси захист русинської — всіх діялектів від закарпаття до сходу не допустити, щоб жоден зник. Повідновлювати забуті слова русинської (мови Руси) мови. Такі як "реченець" - термін, як мить у часі, русинсько-український аналог дедлайнові. Розширювати термінологію, а не калькувати "барбершопи", "який крутий в тебе ЛУК", "зафрендитися", "ґьорлфрендка"... — Тото написав, але не підписав, хоснователь DimGol (діскузіяприспевкы) 18. авґуст 2019.