Дика качка-кряква

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Качур
Качка

Дика качка (Anas platyrhynchos), є найвекша плаваюча качка. Належыть міджі найуспішнїшы виды, котры были способны ся напросто приспособити швыдко ся мінячім жывотным условіям. З дикой качкы была пізнїше вышляхтена качка домашня (Anas platyrhynchos f. domestica).

Росшырїня[едіт.]

Дика качка жыє по цїлій теріторії Евразії і Северной Америкы. Обывать низшы пологы, єй біотопом суть течучі і стоячі воды і морьскы берегы. Годен єй найти і в містах, на котры ся доказала вынятково приспособити.

Найбогатше є заступена в Росії (коло 800 000 парів), Нїмецьку, Нідерландах, Польску і Фіньску (згруба 60 % европской популації) і цїлкове чісло дикых качок в Европі є вычіслёване на 5 - 8 міліонів екземпларів. В Северній Америцї є вычіслёвана на 17 - 18 міліонів кусів.

Попис[едіт.]

Качур летить

Дика качка є великый птах доростаючій 50 - 60 цм. Вага колыше міджі 690 - 1300 ґ і роспятя крыл чінить 81 - 95 цм.

Качур ся од качкы одрізнять головно выразным зафарблїнём, котре є найвыразнїше на голові і карку, котры бывають тмаво зелены і блищачі, дзёбак є зеленожовтый. Інакше самець є сивый з буров грудёв. На заднїм краю крыл мать металовосинёбілый лем. В часї розмножованя є піря самця незамінительне од самічкы. Але і дзёбак мать знак розпознаня: самцї го мають тмаво жовтый і саміця го мать бурый, даколи аж бурочорный.

Качкы мінять піря раз в роцї. Мають коло 10 000 пірок і охранных пер, котры їх хранять перед мокром і холодом. Своє піря собі мастить шмальцём, жебы не вошла ку тїлу жадна вода. Мазова жляза продукує маз. Качка го вытисне дзёбаком і ростерать по пірю.

Качка летить

На водї качку надношать воздух. Тот ся тримать міджі пірём і крыюче піря воздух затримує. Вєдно з мазовым ваком під скоров забранює заперта вздухова верства, жебы качка выхолодла.

Дикы качкы суть голосны птахы. Саміця голосно квакать „квак квак квак квак“, самець придусено і глубоко „реб“.

Страва[едіт.]

качур дикой качкы глядать їдло

Дика качка глядать їдло як у водї, так на суху. Їсть рослины і жывы творы, рослинова часть перевышує (91 %), але в лїтї і осени ся приєм мяса звышує. Зість і рыбы, жабы, плазы, ссавцїв у тім чіслї мышы, докінце і здохлины. З рослин їсть переважно різны виды травы.

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

WikiLetraMini.png Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.