Ганґыл

Матеріал з Вікіпедії
(Напрямленый з Ганґиль)
Перейти до: навіґація, Найти
Hangeul.png

Корейськый алфавіт, циже га́нґыл (по корейськы 한글; [hanɡɯl]) — корейськый фонематичный алфавіт.

Назвы[едіт.]

Сучасну назву ганґыл (한글) удумав у 1912 році корейськый языкознатель Чу Сіґён. Ган (한) — корейськый архаізм из значенём «великый», ґыл (글) — «письмо» (ганґыл — «великоє письмо»). Ган щи мож потовмачити ги китаізм «корейськый» (韓).

У Сівернуй Кореї воліють назву чосонґыл (조선글; [tɕosʌnɡɯl]), удповідну иншуй назві краины.

Исторія[едіт.]

Буквы[едіт.]

Елементы ганґыла ся кличут чамо (자모, 字母) ци нассорі (낱소리).

54 чамо сучасного ганґыла:

  • 14 простых согласных: ㄱㄴㄷㄹㅁㅂㅅㅇㅈㅊㅋㅌㅍㅎ
  • 5 силных (здвоєных) согласных: ㄲㄸㅃㅆㅉ
  • 11 комбинацій согласных: ㄳㄵㄶㄺㄻㄼㄽㄾㄿㅀㅄ
  • 6 простых гласных: ㅏㅓㅗㅜㅡㅣ
  • 4 йотовані гласні: ㅑㅕㅛㅠ
  • 11 дифтонґув: ㅐㅒㅔㅖㅘㅙㅚㅝㅞㅟㅢ

Мимо того сут щи застарілі букв и споєня.

Подоба букв[едіт.]

Ганґыл быв створеный на научнуй основі. Каждый елемент у каждуй букві має свуй смысел.

Согласні[едіт.]

Буквы, што позначают согласні, ділят ся на пять ґруп:

ㄱ указує бучный вид пуднятого д пуднеблю языка. ㅋ ся вытворює з ㄱ рисков, што вказує придых. Горішня риска указує выбуховый характер звукув.
ㄴ указує бучный вид притиснутого д /яснам/ языка. Горішня риска ㄷ указує выбуховый звук; середня риска ㅌ указує придых; подоба ㄹ указує угнутя языка.
ㅁ указує линію замкнутых губ. Горішня часть ㅂ указує выбуховый звук; горішня паличка ㅍ указує придых.
ㅅ указує бучный вид зуба. Горішня риска буквы ㅈ указує выбуховый звук; паличка в букві ㅊ указує придых.
ㅇ указує линію гортанкы. Буква ㅎ из паличков на придых ся повела з буквы ㆆ, што даколи позначала гортанный стык.

Гласні[едіт.]

Гласні буквы ся вытворюют из трёх елементув: горизонтална линія символізує Землю (інь), цятка (теперь риска) символізує сонце (янь), вертикална линія символізує чоловіка межи Землёв и Небом. Прості гласні:

  • Горизонталні — задні гласні:
світлоє ㅗ ([o])
темноє ㅜ ([u])
нейтралноє ㅡ ([ɯ])
  • Вертикалні — передні гласні:
світлоє ㅏ ([a])
темноє ㅓ ([ʌ]) — майперво переднёє
нейтралноє ㅣ ([i)

Складені гласні:

Гласні з конечным ㅣ были дифтонґами, айбо подакотрі з них стали єдным звуком, циже монофтонґізовали ся:

  • ㅏ + ㅣ = ㅐ [ɛ]
  • ㅓ + ㅣ = ㅔ [e]
  • ㅗ + ㅣ = ㅚ (давно [ø], теперь опять дифтонґ)
  • ㅜ + ㅣ = ㅟ (давно [y], теперь опять дифтонґ)
  • ㅡ + ㅣ = ㅢ

[o] ай [u] сперед [a] ци [ʌ] ся промінили на [w]. Туй ся додержує гармонія гласных (світлі/темні):

  • ㅗ + ㅏ = ㅘ
  • ㅗ + ㅐ = ㅙ
  • ㅜ + ㅓ = ㅝ
  • ㅜ + ㅔ = ㅞ

Йотовані гласні:

Йотованя гласных ся позначат додаточнов куртов рисков:

  • ㅑ из ㅏ
  • ㅕ из ㅓ
  • ㅛ из ㅗ
  • ㅠ из ㅜ
  • ㅒ из ㅐ
  • ㅖ из ㅔ

Склады[едіт.]

Буквы ся все збирают у склады з двох, трёх, даколи чотырёх чамо. Склад ся все зачинат согласным (зачаточна буква), дале йде гласный ци дифтонґ (середня буква), по нюй годен ити щи єден согласный (конечна буква). Кідь у складови не є согласного на зачатку, зачинат ся німов буквов ㅇ, также каждый склад має холем дві чамо.

Зависимо уд формы ся середня буква пише пуд зачаточнов (горизонталні як то ㅡ), справа уд неї (вертикалні як то ㅣ) ци ю убнимат (дифтонґы як то ㅢ).

зачаточна середня
зачаточна
середня
зачаточна 2.
середня
1. середня

Конечна буква ся все пише долув пуд гласнов. Аж має два елементы, пишут ся зліва направо.

зачаточна середня
конечна
зачаточна
середня
конечна
зачаточна 2.
середня
1. середня
конечна

Ушиткі буквы ся розтігают так, обы склад мож было записати в квадрат означеных розмірув (такых само ги в китайськых символув). Єднак даякі сучасні шрифты (приміром Eun, HY깊은샘물M, UnJamo) перебирают европейську практику и лишают буквам сталый розмір.

Линійный ганґыл[едіт.]

Языкознатель Чу Сіґён предлагав линійный запис букв на западный способ, циже місто 한글 (ганґыл) писати ㅎㅏㄴㄱㅡㄹ итд. Тоты експерименты пудпоровала новинка «Теганін Чонкёбо» (кор. 대한인 졍교보) у Приморськум краю (1914 рук).

Ряд букв[едіт.]

Сучасный алфавітный ряд ганґыла становив Чве Сечін у 1527 році. У тот час щи не были здвоєні согласні и щи ся розлучовали ㅇ (німый согласный) з ㆁ (заднёязычный носовый согласный; МФА: [ŋ]). Зато тоты нові буквы были пак по рузному пошоровані у Сівернуй и Южнуй Кореї.

Южнокорейськый ряд[едіт.]

ㄱ ㄲ ㄴ ㄷ ㄸ ㄹ ㅁ ㅂ ㅃ ㅅ ㅆ ㅇ ㅈ ㅉ ㅊ ㅋ ㅌ ㅍ ㅎ

ㅏ ㅐ ㅑ ㅒ ㅓ ㅔ ㅕ ㅖ ㅗ ㅘ ㅙ ㅚ ㅛ ㅜ ㅝ ㅞ ㅟ ㅠ ㅡ ㅢ ㅣ

Здвоєні согласні идут нараз по удповідных простых. Не є розлукы межи німым и носовым ㅇ. Дифтонґы слідуют за удповідными монофтонґамы такым способом: раз идут дифтонґы з конечным ㅣ, пак йотовані. Дифтонґы на [w] ся шоруют позад свого писаня, циже слідуют за ㅗ ци ㅜ.

Шорованя конечных букв: (—) ㄱ ㄲ ㄳ ㄴ ㄵ ㄶ ㄷ ㄹ ㄺ ㄻ ㄼ ㄽ ㄾ ㄿ ㅀ ㅁ ㅂ ㅄ ㅅ ㅆ ㅇ ㅈ ㅊ ㅋ ㅌ ㅍ ㅎ (—) позначат склады без конечної буквы.

Сіверокорейськый ряд[едіт.]

ㄱ ㄴ ㄷ ㄹ ㅁ ㅂ ㅅ ㅇ ㅈ ㅊ ㅋ ㅌ ㅍ ㅎ ㄲ ㄸ ㅃ ㅆ ㅉ ㅇ

ㅏ ㅑ ㅓ ㅕ ㅗ ㅛ ㅜ ㅠ ㅡ ㅣ ㅐ ㅒ ㅔ ㅖ ㅚ ㅟ ㅢ ㅘ ㅝ ㅙ ㅞ

Першоє ㅇ позначат носовый звук, посліднёє позначат німый согласный, што все передходит гласному. Ушиткі здвоєні согласні и дифтонґы идут на кунци шора. Так ся держит традиційный алфавітный ряд.

Шорованя конечных букв: (—) ㄱ ㄳ ㄴ ㄵ ㄶ ㄷ ㄹ ㄺ ㄻ ㄼ ㄽ ㄾ ㄿ ㅀ ㅁ ㅂ ㅄ ㅅ ㅇ ㅈ ㅊ ㅋ ㅌ ㅍ ㅎ ㄲ ㅆ

Референції[едіт.]

Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Хангыль на російскій Вікіпедії.

Література[едіт.]

  • Chang, Suk-jin (1996). "Scripts and Sounds". Korean. Philadelphia: John Benjamins Publishing Company. ISBN 1556197284.  (Volume 4 of the London Oriental and African Language Library).
  • Hannas, William C (1997). Asia's Orthographic Dilemma. University of Hawaii Press. ISBN 082481892X. http://books.google.com/books?id=aJfv8Iyd2m4C. 
  • Kim-Renaud, Y-K. (ed) 1997. The Korean Alphabet: Its History and Structure. University of Hawai`i Press.
  • Lee, Iksop. (2000). The Korean Language. (transl. Robert Ramsey) Albany, NJ: State University of New York Press. ISBN 0-7914-4831-2
  • The Ministry of Education of South Korea. (1988) Hangeul Matchumbeop.
  • Sampson, Geoffrey (1990). Writing Systems. Stanford University Press. ISBN 9780804717564. 
  • Silva, David J. (2003). Western attitudes toward the Korean language: An Overview of Late Nineteenth and Early Twentieth-Century Mission Literature. Korean Studies. 2008, vol 26(2), pp. 270–286
  • Sohn, H.-M. (1999). The Korean Language. Cambridge: Cambridge University Press.
  • Song, J,J. (2005). The Korean Language: Structure, Use and Context. London: Routledge.
  • Агеева, Алла. Корейська мова: підручник / А. Агеева, Кім Сук Вон. - К. : Київський університет, 2004. - 231 с.

Вонкашнї лінкы[едіт.]

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему: