Вікіпедія:Часты хыбы

Новачкове суть на Вікіпедії дуже вітаны – праві они суть дуже важнов частёв того проєкту. Хочеме, жебы сьте знали, же привітаме вашы новы статї або едітованя статей єствуючіх. Хотїли бы сьме, жебы сьте статї едітовали з одвагов. Вікіпедію поважуєме за сполок собі рівных сполупрацовників, ці уж то суть свіжы приходячі або „острїляны“ вікіпедісты. Не маєме много непорушытельный законів з вынятком того, же Вікіпедія є енціклопедія писана з невтралного глядиска; є ту але ряд правил, допоручінь і традіцій, з котрыма бы сьте ся мали познакомити, абы сьте надарьмо не вырушовали і обышли споры.

Єствує пару частых хыб, котры дакотры Вікіпедісты роблять. Список ниже є створеный, абы сьте збыточно не повторяли хыбы, котры уже перед вами зробили другы. Ту є список того, чого бы сьте ся мали при роботї на Вікіпедії варовати:

1. Не пиште першу вету як словникове гесло, але як повну вету.
2. Не забудьте ся рядити правилом про звыразнїня, подля котрого мають быти слова хоснованы у надписї статї звыразнены на початку статї, кідь можливо такой на першім рядку. Кідь є назва статї наприклад „Ужгород“, пак слово Ужгород мусить быти на зачатку звыразнене. Не намагайте ся але створёвати надпис помочов == Ужгород ==, респектіве не зачінайте першу секцію статї перед першов ветов.
3. Не робте собі дуже великы старости з тым, же дашто попсуєте. Правдоподобно дрібны хыбы зробите. Каждый векшу ці меншу хыбу зробить. Але по вас прийде дахто другый, хто вашу хыбу справить. Также не бійте ся едітовати сторінкы, але напевно хоснуйте клапку нагляд і не забудьте тыж выповнити зхорнутя едітованя!
4. Не дуплікуйте статї. Передтым, як створите статю, перевірьте, ці уж дана статя не єствує. Самособов можете росшырити єствуючу статю. Памятайте, же назвы векшыны статей суть в єднотнім чіслї (наприклад. „комин“, а не „комины“).
5. Не приступуйте ку Вікіпедії як ку словнику. І кідь добра статя може обсяговати лем о мало веце інформацій як словникова дефініція, у Вікіпедії ся не занимаме дефінованём звычайных слов або зоставованём словника. Тыж памятайте, же дефінованём одборного і академічного жарґону потребного про порозуміня далшой статї є нелем пристойне а і рекомендоване. Прочітайте собі тыж, што Вікіпедія не є. І покы хочете працовати на вікі словнику, посмотьте ся на Вікісловник.
6. Не мажте хосновный обсяг статей. Є неучтиве і контрапродуктівне просто мазати обсяг, котрый є хосновный, лем зато же не є цілком невтралный (чом радше не одстранити предвзятый тон статї?), або затоже є плано зредіґованый (чом радше не выконати потребны редакчны управы?). З вынятком простых припадів выжадує змазаня веце рядків даяке пояснїня на діскузній сторінцї даной статї. Добрым правилом є ниґда не зменшыти россяг хосновного обсягу статї.
7. Не працуйте з Вікіпедіов як з діскузным фором. Є дуже легке ся на діскузных сторінках запоїти до емоціоналных, предвзятых дебат на різны темы. Кідь то не приспіє ку вылїпшіню статї, што векшынов не приспіє, є лїпше подобны дебаты обыйти. На Інтернетї є много іншых місць, де ся можете запоїти до дебаты і намагати ся пересвідчіти другых і вашых назорах. То але не пасує Вікіпедії, бо мы ся заміряваме на створїня енціклопедії. (Што Вікіпедія не є.)
8. Не предпокладайте, же за каждов статёв є конкретный автор. Звычайным недорозуміным міджі новачками на Вікіпедії є представа, же єдну статя ся рівнать єден автор. Тото їх пак веде ку тому, же статю крітізують на діскузных сторінках, притім бы было легше, кібы статю сами справили. Правда є, же жадна статя не має лем єдного офіціалного автора, і кідь на статї може робив лем єден вікіпедіста. Хоцьхто може управити хоцьяку статю: кідь найдете у статї протиречіня і способный їх справити, зробте то. Не біжте на діскузну сторінку, кідь учтивость або комплікованїшы околности не выжадують, жебы сьте пояснили, што сьте змінили (звычайно то не є треба), або ся наперед звідали. Прочітайте собі тыж Актуалізуйте з одвагов і діскузны сторінкы.
9. Не ставляйте ся до боёвой позіції. Векшына людей такой порозумить, же Вікіпедія є сполоченство людей завязаных ку сполупрацї і досягнутя приятельской згоды. Найдуть ся і такы, котры незгоды во Вікіпедії ставляють на уровень особной уражкы. Векшына острїляных Вікіпедістів але не мать інтерес травити час несмачныма спорами. О тото у Вікіпедії не йде. Чістосердечно повіджено, і міджі правиделныма Вікіпедістами взникають горячі дебаты. Нихто не є доконалый. І так векшына з нас є ту про створїня енціклопедії, і так є нам неприємне, кідь ку такым звадам дійде. Прото може кус пасує прочітати етікеты у Вікіпедії і рады, як зістати у спокою, кідь ся з редіґованя стане война.
10. Не судьте і не пробуйте змінити Вікіпедію скоре, як їй порозуміте. Усвідомте собі, же Вікіпедія є робота за ходу і много інтеліґентных людей на ній робить і залежыть їм на ній. І тыж о ній велё роздумовали. Дакотры люде прийдуть і ани жебы порозумили, як і чом Вікіпедія фунґує, зачнуть жадати векшу контролю, або судять цілый проєкт на основі новых недокінченых сторінок або інакше нецалых статей. Просто повіджено, як ся ту хочете чути добрї, толеруйте, просиме, дакус (дочасны) недоконалости. Памятайте, же на Вікіпедії вшыткы вєдно працуєме і же є стале лїпша і лїпша. Прочітайте собі часты вопросы, жебы сьте ся о Вікіпедії дізнали веце.