Біохемія

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти

Біохемія є наукова дісціпліна на граніцї біолоґії і хемії. Занимать ся хемічныма процесами в жывых орґанізмах. Предметом штудія біохемії є штруктура і функції основных ставебных каменів жывого матеріалу як суть наприклад цукры, тукы, протеіны, нуклеовы кислоты і далшы біомолекулы.

Історія[едіт.]

Початкы біохемії і орґанічной хемії ідуть до року 1828, коли нїмецькый хемік Фрідріх Воеглер сінтетізовав простый орґанічный матеріал (мочовину) з анорґанічных матеріалів кіанату драселного і сірану амонного. Тым доказав, же жыва і нежыва природа суть створёваны тыма самыма елементами, і же годен з анорґанічных матеріалів готовити тоты самы матерії, якы находиме в жывій природї. В роцї 1833 быв Паєном ізолованый першый ензім амілаза, т.є. ензім роскладаючій шкроб. Великый розмах біохемії настав в 20. сторочу вєдно з розвоём новых експеріменталных технік як хроматоґрафія, електрофореза, рентґеновы діфракції, НМР спектроскопія, мікроскопія і технік молекуларной біолоґії. В днешнїй добі так познаме векшыну метаболічных процесів в жывых бунках, знаме як бунка здобывать енерґію, як комунікує зо своёв околицёв, з чого ся складать. Маме представу і о тім, в чім ся єднотливы формы жывота одрізняють і навспак, што мають сполочне.

Значіня[едіт.]

Бурливый розвой біохемії і молекуларной біолоґії мать велике значіня про медіціну (клінічна біохемія), польногосподарьство, промысел, охрану жывотного середовища і далшы области людьского дїяня.

WikiLetraMini.png Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.