Арсеній Коцак

Матеріал з Вікіпедія
Арсеній Коцак

Добовый портрет Арсенія Коцака
Чинность філолог, греко-католицький священник, єромонах, педагог, филозоф, теолоґ, языкознавець, поет
Уроджѣня 14 марца 1737
Буковець
Упокоеня 12 апріля 1800
Мукачово
Причина смерти хворота
Ошкола Кошицький університет (1767)Edit this on Wikidata
Града доктор теолоґії (1767)[1]
Членство Чин св. Василія Великого
Язык творов Латиньскый , церковнославянскый
GKG:/g/120z7200;

Арсеній Коцак (світьске імя Олексій; 14. марца 1737, Великый Буковець — 12. апріля 1800, Мукачово) — автор найстаршой ґраматікы про карпатьскых Русинів. Ґрекокатолицькый священик, єромонах, педаґоґ, філозоф, теолоґ, языкознавець.

Біоґрафія[едітовати | едітовати жрідло]

Народив ся 14. марца 1737 в селї Великый Буковець, в родинї священика Федора. Матїрь ся писала Анастазія. Першы знаня здобыв дома у сільского дяка, пак ся учів в ґімназіях в Пряшові і Шарошпотоцї. В року 1763 быв высвяченый за священика. В роцї 1767 закончів теолоґічну факулту Кошіцькой універзіты зо ступнём доктора теолоґії. В монастырї в Краснім Бродї штудовав філозофії і там і зо своїм братом Андріём вступив до чіну Василіан і прияв монаське імя Арсеній. Потім працовав як учітель в монастырьскых школах на Підкарпатю і Пряшівщінї, быв ігуменом монастырїв.

Зоставив «Грамматику русскую сирѣч правила извѣщателная и наставителная о словосложеніи слова языка славенского или русскаго» (три варіанта, 1768-88), операючі ся притім о ґраматікы Мелетія Смотрицького, Лаврентия Зизанія, латиньскы ґраматікы пізного середовіка Эммануіла Алвара і Філіппа Меланхтона, ґраматіку русского языка Михаила Ломоносова. Учебник ся складать з 4 частей (орфоґрафія, просодія, етімолоґія і сінтаксіс).

Єромонах Арсеній тыж написав історічну працу «Описание обителей Мараморошских древнє бывших» — о історії монастырїв Підкарпатя і поетічне церьковнославяньске дїло «Правила и Наставления», котре было друковане року 1927. В рамках баданя о Коцаковій ґраматаіцї нашов Й. О. Дзендзелівськый три далшы незнамы дїла А. Коцака а то моралістічно-дідактічный твор «Похвала о премудрости троякой во вици самоявленой» і дві філозофічны дїла «Тропус» і «Лінґуа» писаны по латиньскы. Цалково ся заховало высше 30 рукописів книг в церьковнославяньскім і латиньскім языку. Векшына мать філозофічно-теолоґічный характер, дакотры з книг мають россяг 400-600 сторінок[2]. Находять ся в Мукачовскій монастырьскій книжніцї і в Ужгородьскій штатній універзітї.

В 1798 тяжко захворїв і пришов до Мукачовского монастыря, де пізнїше, 12. апріля 1800 помер.

Література[едітовати | едітовати жрідло]

  • Й. О. Дзендзелівський. Коцак Арсеній // Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000. ISBN 966-7492-07-9
  • Дзендзелівський Й. О., Ганудель 3. Граматика Арсенія Коцака. // Науковий збірник Музею української культури у Свиднику, т. 15, ч. 2. Пряшів. 1990.
  • Йозафат В. Тімковіч. Letopis Bukovského monastyra (Bukovej Hory), 2004. ISBN 80-968862-7-4

Одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Русанівський Віталій Макарович; Тараненко Олександр Онисимович (2000) (по uk). Українська мова. Київ: Енциклопедичне видавництво. Wikidata Q4470617. ISBN 978-966-7492-07-6. 
  2. Spisovatelia môjho regiónu. www.spojenaskolask.sk. http://www.spojenaskolask.sk/projekty/Spisovatelia_prezentacia_Lapcakova.ppt. [перевірено 2011-08-28].