Александер Духновіч

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Александер Духновіч
Народжіня Александер Васильєвич Духновіч
24 апріля 1803(1803-04-24)
Тополя, Austrian Empire
Умертя 30 мареца 1865 (aged 61)
Пряшів, Austrian Empire
Занятя ґрекокатолицькый священик, поет, писатель, педаґоґ, дїятель
Народность Русин

Александер Васильєвич Духновіч (24. апріля 1803, Тополя30. марца 1865, Пряшів) — русиньскый народный будитель, поет, писатель, етноґраф, публіціста, выдаватель, ґрекокатолицькый священик.

Біоґрафія[едіт.]

Mukacevo-duchnovich.JPG

Народив ся в селї Тополя і дїтячі рокы прожыв в селї Стащін. Основну освіту здобыв в селї Клокочів. Потім штудовав на містьскій школї (1812-15) і ґімназії (1816-21) в Ужгородї. В роках 1822-23 ся учів Філозофію в Кошіцях зо штіпендії од пряшівской ґрекокатолицькой єпархії. Пак штудовав знову в Ужгородї на духовній семінарії (1823-27). Тогды уж писав по мадярьскы першы свої творы - мадярьскы оды, сентіменталны віршы овпливнены мадярьскым романтізмом. Кідь ся вернув до Пряшова, служыв в канцеларії єпіскопа Ґеорґія Тарковіча (1827-33). По звадах з конзерватівным єпіскопом му было приказане робити священика наперед в горьскім селї Хмелёва а потім в селї Біловежа (1834-38). Міджііншым так зберав і народны піснї. Року 1838 ішов до службы єпіскопа Мукачовской єпархії Василя Поповіча і там спочатку працовав як нотаріус а нескорше як каноник. Як вмер єпіскоп Тарковіч (1843) ся Духновіч вернув до Пряшова і там быв менованый кановником про єпіскопа Пряшівской єпархії Йосифа Ґаґанця. Року 1847 выдав на властны наклады першый учебник про народны школы Книжица читальная для начинающих написану говоровов русинчінов. Хоць не была схвалена была дуже популарна не лем в Підкарпатю але і в Галічі. Львівскы новины Зоря Галіцька публіковали в 1849 ёго россяглу статю Сітуація Русинів в Угорьску. 27. апріля го арештовали про ёго писаня в русиньскім языку. Занедовго быв пропущеный. В остатнїй роках свого жывота Духновіч стратив надїю про справедливе вырїшіня націоналного ворпоса і прияв москвофілскы языково-културны погляды, сподїваювші ся на поміч од Царьской Росії. Вєдно з А. Добряньскым і Й. Ґаґанцём основав културну орґанізацію Общество св. Іоанна Хрестителя (1862).

Оцїнїня[едіт.]

Духновіч є признаваный за єдного з найвызначнїшых русиньскых і україньскых гуманістів і педаґоґів. Словами Івана Франка "він зробив вшытко про то, жебы забыти Русины духовно ожыли".[1] Ёго погляды были основаны на Хрістіаньскых прінціпах а ідеалах.

Духновіч тыж актівно брав участь в русофільскым руху. І кідь писав і в містнім языку, не вірив, же то оддїленый язык і не хотїв приспіти ку створїню літературного языка про Русинів. Намісто того писав свої роботы у умелім діалектї названым язычє створеного з Російского, церьковнославяньского і містного лемківско-русиньского.

Творы[едіт.]

Alexander Vasilijevič Duchnovič
(Slavische Blätter, 1 (1865), p. 211)
  • Книжица читальная для начинающих. — Будапешт, 1847.
  • Corpus Juris Canonici. — Пряшів, 1847
  • История Пряшевской епархии. — 1848.
  • Месяцеслов. — Пряшев, 1850, 1851, 1854, 1857.
  • Истинная история карпатороссов. — 1853.
  • Сокращенная грамматика письменного русского языка. — Буда, 1853.
  • Народная педагогия. — Львів, 1857.
  • Короткий землепис. — 1857.
  • Литургический катехизис. — 1857.
  • Хлеб души. — 1857.

Література[едіт.]

  • Іван Поп Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury — Прага: Libri, 2008. — С. 66, 67, 68. — 1200 екз.. — ISBN 978-80-7277-370-1.
  • Колектів авторів Краєзнавчий словник Русинів-Українцив Пряшівщина — Пряшів: Союз русинів-українців Словацької Республіки, 1999. — С. 126, 127. — ISBN 80-85137-15-1.

Референції[едіт.]

  1. litopys.org.ua - Александер Духновіч

.

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему: